Вироби із солоного тіста є одним із стародавніх видів декоративно-прикладного мистецтва.
Про виготовлення тіста з борошна, солі й води для виконання фігурок згадано в народних оповідях. Ще стародавні єгиптяни, греки й римляни використовували фігурки з солоного тіста для поклоніння перед богами.
У Німеччині та Скандинавії було прийнято виготовляти пасхальні та різдвяні сувеніри з солоного тіста. Різні медальйони, вінки, кільця і підкови вивішували у отворі вікон або кріпили до дверей. Вважали, що ці прикраси приносять господарям будинку успіх і благополуччя.
У країнах Східної Європи були популярними великі картини з тіста. У слов’янських народів такі картини не розфарбовували, вони мали звичайний для випічки колір, що вважали дуже привабливим.
У Греції та Іспанії під час свята на честь Богоматері на вівтар клали прекрасні хлібні вінки, прикрашені пишними орнаментами. Навіть у далекому Еквадорі майстри художніх промислів створювали вироби, розфарбовані яскравими фарбами. У індійців такі фігурки з тіста раніше мали символічний або містичний сенс. У Китаї в ХVIIстолітті робили маріонеток із тіста.
