Частково розуміємо цей скепсис, але...
каліграфія — це не про "красу". Це про мозок.
Давайте розберемося, чому читабельний
почерк — це база, яку не замінить жоден ґаджет:
1. Розвиток нейронних зв'язків.
Коли дитина виводить літеру, працює дрібна моторика. Письмо від руки «вмикає» мозок так, як не вмикає жодне натискання на кнопки.
2. Концентрація та самоконтроль.
3. Читабельність = успішність.
Давайте чесно: якщо вчитель не може розібрати, що написано в зошиті — він ставить нижчий бал. На екзаменах нерозбірлива літера «а», схожа на «о», може коштувати дитині багато. Почерк — це ввічливість до того, хто читає.
4. Психологічний спокій.
Дитина, яка «бореться» з ручкою, втомлюється втричі швидше. Коли рука не слухається, виникає протест: «Я не хочу вчитися!». Красиве письмо дарує дитині ситуацію успіху: «Поглянь, як гарно в мене вийшло!».
Висновок:
Каліграфія — це гімнастика для розуму. Ми вчимо дитину писати рівно не для того, щоб вона стала літописцем, а для того, щоб її думки були чіткими, а навчання — легким.
З інтернету
